Запаморочення, порушення координації, відчуття, ніби «земля втікає з-під ніг», нудота – з такими скаргами до неврологів звертаються пацієнти різного віку. За спостереженнями лікарів ЦМКЛ, останнім часом подібні проблеми все частіше виникають і в молодих людей.

Як розповідає Ірина Кобець, лікар-невролог вищої кваліфікаційної категорії, завідувач неврологічного відділу для хворих з порушенням мозкового кровообігу ЦМКЛ, однією з поширених скарг є запаморочення при зміні положення тіла, поворотах або нахилах голови.

«Раніше ми не зустрічались з цим настільки масово. Зараз багато професій пов'язані з роботою за комп'ютером, коли людина практично весь робочий день перебуває в одному положенні», – розповідає Ірина Кобець.

Чому запаморочення виникає і в молодих людей

Тривале сидіння у вимушеному положенні супроводжується напруженням м'язів шиї та плечового поясу. За словами Ірини Кобець, це один із факторів, на який варто звертати увагу людям, котрі годинами працюють за комп'ютером.

Лікарка також звертає увагу на вертебральні артерії, які беруть участь у кровопостачанні головного мозку, зокрема ділянок, пов'язаних із координацією та постуральною стійкістю.

Саме тому пацієнтам, у яких запаморочення виникає при поворотах, нахилах чи закиданні голови, Ірина Кобець рекомендує звернути увагу на організацію робочого дня.

Під час тривалої роботи за комп'ютером варто щогодини робити коротку перерву на декілька хвилин, змінювати положення тіла та виконувати прості рухи для шийного відділу хребта та плечового поясу.

Коли запаморочення стає серйозною проблемою

Прояви можуть бути різними. У частини людей виникає відчуття обертання навколишнього простору, стає складно зафіксувати погляд, порушується координація. При більш вираженій симптоматиці можуть приєднуватися нудота, блювання, а в окремих випадках – втрата свідомості.

«Це лякає людей. Коли все йде навколо, людина не може зафіксувати погляд, виникають нудота, блювання. Такі пацієнти потрапляють до нас на стаціонарне лікування», – говорить лікарка.

За словами Ірини Кобець, скарги на запаморочення сьогодні займають помітне місце як в ургентній, так і в плановій неврології. Пацієнти звертаються по консультативну допомогу амбулаторно, а при виражених проявах можуть потребувати госпіталізації.

Не списувати все на тиск

Сильне запаморочення саме по собі може викликати у людини страх і тривогу. Коли порушується координація, зникає відчуття стійкості та виникає потреба за щось схопитися, щоб втриматися, це може супроводжуватися панічною реакцією.

За словами лікарки, у такому стані можуть виникати серцебиття та підвищення артеріального тиску. Тому важливо не обмежуватися лише вимірюванням тиску, а з’ясувати причину самого запаморочення.

«Коли тіло сигналізує про якусь проблему, воно проявляє це певною симптоматикою. У цій ситуації – запамороченням. Це стан, на який потрібно звертати увагу», – наголошує Ірина Кобець.

Окремо лікарка звертає увагу на випадки, коли запаморочення супроводжується змінами слуху. Слух і рівновага тісно пов’язані, тому при таких скаргах може виникнути потреба додатково перевірити слух – провести аудіометрію та проконсультуватися із сурдологом.

Якщо ж причина запаморочення залишається незрозумілою, пацієнта можуть направити до отоневролога – фахівця, який займається порушеннями слуху та вестибулярної функції.

«Часто пацієнтів, які скаржаться на запаморочення і в яких нам складно визначити першопричину, ми направляємо на консультацію до отоневролога. За допомогою спеціального обладнання можна з’ясувати, чи йдеться про патологію слухового нерва, чи про вестибулярну дисфункцію. Це важливо, тому що від цього залежатиме подальша тактика лікування», – пояснює Ірина Кобець.

Фізична активність важлива, але навантаження мають бути розумними

Окремо лікарка наголошує на важливості фізичної активності. Тривала малорухливість негативно впливає на організм, тому рух має залишатися складовою повсякденного життя поряд із повноцінним сном, харчуванням та відмовою від шкідливих звичок.

Водночас Ірина Кобець радить бути обережними з надмірними навантаженнями на плечовий пояс у спортзалі, особливо чоловікам. Такі навантаження можуть сприяти вираженому напруженню м'язів плечового поясу та шиї, внаслідок чого може виникати запаморочення.

Чому самолікування – не вихід

Однією з проблем залишається самолікування. Люди шукають пояснення симптомів та рекомендації у пошукових системах, а сьогодні дедалі частіше – і за допомогою штучного інтелекту. Проте встановити причину запаморочення лише таким способом неможливо.

«Як би там не було, грамотну консультацію лікаря замінити нереально. Лікар оцінює комплексно, лікар оцінює не хворобу, а хворого. Це важливо. Цього штучний інтелект не зробить», – говорить Ірина Кобець.

Після огляду лікар визначає, які саме обстеження необхідні конкретному пацієнтові. За словами Ірини Кобець, залежно від ситуації може виникнути потреба оцінити стан судин, які кровопостачають головний мозок, а також шийного відділу хребта – зокрема для виявлення можливих наслідків травм чи патології міжхребцевих дисків.

Головне – не ігнорувати симптом і не намагатися самостійно встановити його причину. Людині важливо знати стан свого здоров'я та розуміти власні «слабкі місця», щоб разом із лікарем визначити, як діяти далі, розуміти свій організм і навчитися жити з урахуванням його особливостей.