Ще вчора людина самостійно ходила, працювала, розмовляла, займалася звичними справами. Після інсульту частину цих навичок вона може втратити буквально за кілька хвилин. Порушується мовлення, рухи, координація, дрібна моторика, а інколи людина взагалі не може самостійно підвестися з ліжка.

Повернення втрачених функцій потребує часу. Але чекати кілька тижнів чи місяців, аби розпочати реабілітацію, не потрібно.

«Реабілітація починається фактично з моменту госпіталізації пацієнта. Уже в перші 24-48 годин, якщо дозволяє його стан, ми проводимо оцінювання і визначаємо, які фахівці мають бути залучені до роботи», – розповідає завідувач відділення реабілітації та відновного лікування ЦМКЛ, лікар-невролог Михайло Кобзей.

Найчастіше команда працює з пацієнтами, які перенесли ішемічний інсульт. Наслідки в кожного різні. Людина може втратити здатність ходити, нормально рухати рукою, говорити, виконувати точні рухи пальцями або самостійно обслуговувати себе.

Саме тому реабілітація після інсульту не починається з однакового набору вправ для всіх. Спочатку фахівці визначають, які функції постраждали і над чим потрібно працювати в першу чергу.

Мозок може вчитися заново

Одна з особливостей мозку – нейропластичність. Після пошкодження він здатний перебудовувати свою роботу, формувати нові зв'язки та частково компенсувати втрачені функції.

Для цього потрібна постійна практика.

«Умовно кажучи, краще сто разів повторити певний рух, щоб на сто перший мозок його згадав. Ми фактично формуємо новий руховий патерн. Саме тому після інсульту настільки важливі системність і повторення», – пояснює Михайло Кобзей.

Перші етапи відновлення можуть проходити ще у реанімації. Реабілітологи працюють разом із неврологами, а навантаження визначають відповідно до стану конкретного пацієнта.

Далі людина рухається за своїм реабілітаційним маршрутом. Пацієнти, які потребують подальшого відновлення, потрапляють до відділення відновної медицини та реабілітації ЦМКЛ, де з ними впродовж реабілітаційного циклу працює мультидисциплінарна команда.

Не зробити замість людини, а повернути їй самостійність

Результат залежить не від одного лікаря чи однієї процедури. Значення мають тяжкість захворювання, час початку реабілітації, робота команди, підтримка родини і, що особливо важливо, участь самого пацієнта.

«Наше завдання – максимально підготувати людину до повернення у своє середовище або допомогти їй адаптуватися до тих змін, які відбулися після захворювання. Але дуже багато залежить від самого пацієнта. Реабілітація – це робота, яку потрібно виконувати щодня», – говорить Михайло Кобзей.

Іноді результати цієї роботи найкраще видно не в медичній документації, а в тому, як людина повертається до звичайного життя.

Нещодавно до ЦМКЛ госпіталізували жінку, яка після захворювання перебувала у лежачому стані. Вона пройшла лікування та реабілітацію.

Після трьох місяців жінка знову прийшла до лікарні разом із сином. Цього разу – вже самостійно, користуючись ходунками.

Для реабілітаційної команди такі випадки особливі. Адже результат їхньої роботи – це не лише показники обстежень. Це можливість людини знову підвестися, зробити кілька кроків, самостійно виконати звичну дію і поступово повернути собі самостійність.

Відновлення після інсульту може тривати довго, а його результат неможливо однаково спрогнозувати для всіх. Проте починати цей шлях потрібно якомога раніше – щойно стан пацієнта дозволяє безпечно розпочати реабілітацію.