Новини лікарні
Тут ми ділимося і розповідаємо про те, що відбувається в нашій лікарні: впровадження нових методів лікування, роботу наших лікарів, події, оновлення обладнання та інші важливі речі
Тут ми ділимося і розповідаємо про те, що відбувається в нашій лікарні: впровадження нових методів лікування, роботу наших лікарів, події, оновлення обладнання та інші важливі речі

Серце має власну електричну систему, яка керує його скороченнями. Але іноді ця система працює неправильно: серце б’ється надто повільно або електричні імпульси не проходять належним чином. Через це людина може відчувати слабкість, запаморочення, задишку або навіть втрачати свідомість.
У таких випадках лікар може рекомендувати імплантацію штучного водія ритму серця (ШВРС), або кардіостимулятора.
(ШВРС) – штучний водій ритму серця (кардіостимулятор) це невеликий електронний пристрій, який допомагає серцю підтримувати правильну частоту та ритм скорочень.
🔹 Кому може бути потрібен кардіостимулятор?
Лікар – інтервенційний кардіолог ЦМКЛ Уляна Келеман зазначає, встановлення кардіостимулятора рекомендується пацієнтам із певними порушеннями серцевого ритму, зокрема:
▪️ синдромом слабкості синусового вузла - коли природний водій ритму серця працює недостатньо ефективно;
▪️ високоградусною або повною AV-блокадою - коли електричні імпульси від передсердь до шлуночків проходять із порушеннями або не проходять зовсім;
▪️ іншими порушеннями провідної системи серця, що призводять до небезпечно повільного серцебиття.
«Якщо пацієнт має певні небезпечні шлуночкові аритмії: шлуночкову тахікардію у пацієнтів з низькою ФВ, часті епізоди парних шлуночкових екстрасистол. Таким пацієнтам показана імплантація CRT-D пристрою, який автоматично спрацьовує при запусканні життєвонебезпечної аритмії, активує функцію дефібриляції і цим самим рятує людину від летального наслідку», - розповідає Уляна Келеман.
Важливо: запаморочення, слабкість, задишка чи низький пульс не завжди означають, що потрібна імплантація. Рішення приймає кардіолог після обстеження.
🔹 Як відбувається імплантація?
Процедура зазвичай проводиться під місцевою анестезією, безболісно.
Через невеликий розріз під ключицею формують «кишеню» для кардіостимулятора. Проводять пункцію вени, спеціальні електроди проводять до камер серця, після чого підключають. Після перевірки роботи системи рану ушивають.
У більшості випадків процедура триває приблизно 1–2 години, залежно від типу системи та анатомічних особливостей пацієнта.
Після імплантації проводять контроль роботи пристрою, ЕКГ, а за показаннями — рентгенографію грудної клітки.
🔹 Як змінюється життя після імплантації?
У багатьох пацієнтів після імплантації зменшуються запаморочення, слабкість і епізоди непритомності, покращуються переносимість фізичних навантажень та якість життя.
«Сучасний кардіостимулятор дозволяє більшості людей повернутися до звичного життя. Після реабілітації більшість людей можуть гуляти, виконувати звичні домашні справи, працювати та займатися фізичною активністю відповідно до рекомендацій лікаря», - зазначає інтервенційний кардіолог Уляна Келеман.
Водночас важливо регулярно контролювати його роботу та своєчасно звертатися до лікаря при появі непритомності, вираженої слабкості, задишки, болю в грудях або проблем у ділянці імплантації.
Імплантація ШВРС — це не обмеження життя. У багатьох випадках це можливість повернутися до активного та безпечного життя.
Якщо у вас з’явились скарги на головокружіння, запаморочення, низький пульс, втрати свідомості, задишку, погане самопочуття — обов’язково звертайтесь на консультацію до кардіолога.