Гендерна рівність — це принцип, згідно з яким люди будь-якої статі мають рівні права та можливості в усіх сферах життя. У глобальному сенсі вона є невіддільним інструментом побудови адекватного, толерантного та безпечного суспільства.
Євроінтеграційні прагнення України стали невід’ємними реаліями політичного сьогодення. Підписавши і ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна продемонструвала відданість демократичним європейським цінностям та взяла на себе зобов’язання «враховувати питання рівності між чоловіками і жінками при розробці та впровадженні законів, постанов, адміністративних положень, політики і заходів».
Ґендерна рівність означає, що всі людські істоти мають свободу для розвитку своїх особистих здібностей та свободу вибору без обмежень, пов’язаних із жорстко закріпленими гендерними ролями. Тобто різна поведінка, прагнення та потреби жінок і чоловіків враховуються, оцінюються й підтримуються рівним чином. (Європейська Комісія, 2004).
Гендерна рівність — це можливість для людей будь-якої статі вільно обирати кар’єру, релігію, спосіб життя тощо. Права, можливості та доступ до суспільства не має залежати від статі та гендеру. Глобально ця концепція передбачає усунення всіх соціальних бар’єрів, які заважають проявитися як особистості.
Рівність не означає, що жінки та чоловіки стануть однаковими, але права, обовʼязки та можливості жінок і чоловіків не залежатимуть від того, народилися вони жінками чи чоловіками.
Рівність між жінками та чоловіками розглядається як питання прав людини та як необхідна умова і показник сталого людиноцентричного розвитку.
Забезпечення ґендерної рівності є серйозним ресурсом економічного та соціального розвитку та безпеки, який в Україні поки що використовується недостатньо.